На заліснілому пагорбі Обора (386 м н.р.м.), менш ніж за три кілометри на північний захід від центру Лугачовіц, розташована одна з найвизначніших археологічних пам'яток східної Моравії — слов'янський курганний могильник, датований 9 століттям, періодом Великоморавської держави.
Могильник являє собою велике поховальне поле, де представники ранньосередньовічної громади ховали своїх мертвих під насипаними земляними курганами. Об'єкт охороняється як культурна пам'ятка під реєстровим ��омером 16568/7-1984.
Курганний могильник відкрив місцевий вчитель Якуб Балгар, який помітив правильні земляні утворення в лісі на Оборі та правильно ідентифікував їх як поховальні кургани. Спостереження Балгара привернуло увагу фахівців і відкрило шлях до систематичного дослідження.
У 1921–1922 роках Іноценц Ладіслав Червінка, один з найвизначніших моравських археологів свого часу, провів масштабні археологічні розкопки на цьому місці. Дослідження фінансував Державний археологічний інститут. Червінка відкрив загалом 40 курганів та ретельно задокументував їхній вміст.
Кургани були розташовані у формі неправильного восьмикутника. Червінка встановив, що поховальні практики відрізнялися — деякі могили містили кісткові залишки, інші — кремаційні поховання. Тіла укладали або на рівні землі, або в глибокі ями. Переважна орієнтація була головою на захід і ногами на схід, хоча в деяких випадках також навпаки, у напрямку північ–південь.
Найвизначнішою знахідкою Червінки було поховання воїна з багатим інвентарем, що свідчить про високий суспільний статус похованого. Інвентар могили включав:
Інші кургани містили кераміку, ножі, відерця або наконечники стріл. Деякі були порожніми — можливо, це були символічні (кенотафні) поховання. У кількох курганах були знайдені значні випалені площі та косо забиті кілки, призначення яких залишається предметом дискусії.
Під час перших обстежень було нараховано прибл��зно 60 курганів. Пізніший перегляд зменшив їх кількість до 54. Під час останнього ретельного картування у 2020 році було ідентифіковано лише 49 видимих курганів. Зменшення спричинене природною ерозією, лісовим господарством та частково також розкопками Червінки, які порушили деякі насипні структури.
Курганний могильник на Оборі належить до середнього городищного періоду (9 століття), епохи розквіту Великоморавської держави. Лугачовицький регіон лежав на східному краю великоморавської території, в контактній зоні з карпатськими перевалами, що вели до Словаччини. Присутність багато спорядженого воїнського поховання свідчить про те, що місцева громада була не лише землеробським поселенням, а мала також військове значення.
Більше про найстаріших мешканців регіону: Найстаріші мешканці Лугачовіц — від доісторичних часів до перших матрик
Курганний могильник вільно доступний цілий рік. З центру Лугачовіц веде туристична стежка на північний захід — шлях займає приблизно 30 хвилин помірного підйому через ліс. Кургани помітні в терені як низькі земляні насипи (0,5–1,5 м заввишки), розкидані серед буків та грабів. Інформаційна табличка на місці описує історію об'єкта.
Координати: 49°6'44.85" N, 17°44'58.45" E
Karel Kadlčík · Luhacovice.cz